24 Лютого 2017
Віденська конвенція про дорожній рух — як виникла і що регулює
З моменту розповсюдження автомобілів кожна країна стала встановлювати власні Правила дорожнього руху. Така велика кількість різних правил суттєво ускладнювало здійснення вантажних та пасажирських автоперевезень. Тому європейські країни прийняли рішення стандартизувати порядок перебування на дорозі у всьому світі і привести національні дорожні правила до єдиного знаменника. Підсумком цієї копіткої роботи стала «Конвенція про дорожній рух», завдяки якій загальні Правила дорожнього руху стали єдиними і обов'язковими.
Цей міжнародний договір було укладено 8 листопада 1968 року. Головною метою цієї угоди було прийняття заходів, необхідних для підвищення безпеки руху в усіх країнах світу. Сам договір був представлений на конференції ЮНЕСКО, що проходила восени 1968 року у м. Відень. Там же була прийнята «Конвенція про дорожній рух», стандартизуються застосування дорожніх знаків, розміток та інших покажчиків, які спрощували б пересування дорогами різних країн. В 1971 році в м. Женева були опрацьовані і внесені в цей договір остаточні зміни, згідно з якими кожна держава визнає посвідчення водія, видані на території іншої країни іноземним громадянам, без обов'язкового підтвердження цього посвідчення національними органами. Завдяки конвенції, будь-який мандрівник може вільно перетинати кордони країн-учасниць, не турбуючись про те, чи дійсне його посвідчення.
Віденська конвенція і посвідчення водія
У 2011 році форма внутрішнього посвідчення водія була змінена згідно з міжнародними стандартами. Країни Віденської «Конвенції про дорожній рух» зобов'язалися привести свої внутрішні посвідчення до міжнародного єдиного формату протягом п'яти років.
Як відбувається процедура прийняття конвенції
Всього за даними Організації Об'єднаних Націй до конвенції приєдналися 82 держави. Пізніше її підписали ще 38 держав. Вісім нових країн приєдналися до загальних Правил дорожнього руху після розпаду попередніх держав, але для вступу в конвенцію одного підпису під договором мало. Потрібно, щоб парламент кожної держави схвалив (ратифікував) цей документ. Тільки після цього «Конвенція про дорожній рух» стане обов'язковою для виконання на території даної країни. Країна, що підписала конвенцію, але не ратифікувала її, має право не визнавати іноземні посвідчення водія на території власної держави.
Чи визнають національні посвідчення водія за кордоном?
В інтернет-виданнях можна зустріти інформацію про те, що «Конвенція про дорожній рух» 1968 року зобов'язує всі країни-учасниці визнавати посвідчення водія, видані цими державами. Це твердження не зовсім правильне. Адже конвенція рекомендує привести посвідчення водія всіх країн-учасниць до єдиного міжнародного зразку. Так, обов'язковим реквізитом міжнародних посвідчень стає сертифікація водія за затвердженими категоріями (А, В, С та інше) і латинська транслітерація прізвища та ім'я водія.
Значення конвенції
Віденська «Конвенція про дорожній рух» значно спростила процес перетину кордонів.
Істотно спростилися і Правила дорожнього руху – уніфікувалися дорожні знаки, дорожня розмітка, регулювальники руху – тепер ці параметри стали єдиними для всіх країн учасниць.
В територіальних сервісних центрах МВС можливо отримати міжнародне посвідчення водія.
Це нова послуга сервісних центрів МВС. Отримати міжнародне посвідчення водія можна лише за умови наявності українського національного посвідчення водія. Отримання міжнародного посвідчення водія дозволить керувати транспортними засобами на території тих країн, що приєдналися не тільки до Віденської «Конвенції про дорожній рух», а й ще тих країн, що приєдналися до Женевської конвенції. Тому, розширюється перелік країн, де громадяни зможуть подорожувати власним автотранспортом, або збираються користуватися орендованими, у цих країнах, транспортними засобами. За міжнародними нормами, посвідчення виглядає як невеличка картонна книжечка.
Слід зазначити, що керувати транспортними засобами, за наявністю міжнародного посвідчення водія, дозволяється тільки за кордоном. На України, громадяни, що постійно проживають на її території, мають право керувати транспортними засобами тільки за наявністю національного посвідчення.
Як отримати?
Міжнародне посвідчення водія видається без складання іспитів на підставі українського національного посвідчення водія, терміном дії на 3 роки, при цьому національне посвідчення водія не вилучається.
Для отримання міжнародного посвідчення водія необхідно звернутись до зручного за місцем розташування територіального сервісного центру МВС незалежно від зареєстрованого місця проживання та надати наступні документи адміністратору цього центру:
оригінал національного посвідчення водія;
оригінал паспорта громадянина України;
оригінал паспорта громадянина України для виїзду за кордон;
фотокартку розміром 3,5х4,5 см на матовому папері.